Європейський Союз визнає права літніх людей як невід’ємну складову прав людини. Хартія основоположних прав ЄС у статті 25 прямо гарантує право людей похилого віку на гідне та незалежне життя, а також на участь у суспільному та культурному житті. На практиці це означає, що жодна країна ЄС не може дискримінувати громадян за віком у доступі до медичної допомоги, соціальних послуг чи на ринку праці.
Європейський стовп соціальних прав 2017 року визначає, що кожен має право на доступні та якісні послуги довготривалого догляду. Це охоплює домашній догляд, стаціонарні заклади та громадські послуги. Держави-члени зобов’язані забезпечити доступність цих послуг із повагою до гідності та автономії їх отримувачів.
Проте на практиці якість догляду суттєво відрізняється між країнами. Скандинавські країни та Німеччина пропонують розвинені системи довготривалого догляду, тоді як у країнах Центральної та Східної Європи догляд часто забезпечується неформально членами родини без належної підтримки держави.
Насильство над літніми людьми — фізичне, психологічне, фінансове або у формі нехтування — є серйозною проблемою в Європі, від якої страждає приблизно кожна шоста літня людина. ЄС підтримує країни-члени у боротьбі з цим явищем через інформаційні кампанії, навчання фахівців та зміцнення правової бази захисту вразливих осіб.
Директива ЄС про баланс між професійним та особистим життям 2019 року визнає права неформальних опікунів, включаючи право на відпустку по догляду та гнучкі умови праці. Це важливий крок, адже більшу частину довготривалого догляду в Європі забезпечують члени родини, часто на шкоду власному здоров’ю, кар’єрі та фінансовій стабільності.
Джерела: Хартія основоположних прав Європейського Союзу, Європейський стовп соціальних прав, Всесвітня організація охорони здоров’я — Доповідь про насильство над літніми людьми, Директива ЄС 2019/1158 про баланс професійного та особистого життя.
27 Березня, 2026
