Догляд за людьми похилого віку є соціальним викликом, що потребує фінансових ресурсів, професійних знань та участі громади.
В Україні та інших країнах функціонування будинків для людей похилого віку часто базується на комбінації державного фінансування, приватних послуг і волонтерської допомоги.
У цій статті ми розглядаємо, як ці форми підтримки взаємодоповнюють одна одну, які мають переваги та обмеження і які рішення забезпечують найкращі результати для мешканців.
Держава (місцеві та центральні органи) відповідає за створення правових рамок та співфінансування закладів опіки.
Державні кошти включають субсидії, дотації та соціальні програми, які підтримують осіб з низькими доходами.
Регламенти визначають стандарти догляду, вимоги до персоналу та контроль якості послуг.
Державне фінансування забезпечує стабільність роботи будинків і доступність для осіб з обмеженими фінансовими можливостями.
Регулювання держави допомагає підтримувати базові стандарти безпеки та медичної допомоги.
Бюджети органів місцевого самоврядування часто обмежені, що призводить до черг, нижчих зарплат персоналу та дефіциту місць.
Державна система може бути менш гнучкою у швидкому впровадженні інновацій або додаткових послуг.
Волонтери приносять до будинків для людей похилого віку те, що не забезпечує фінансування — час, увагу та людське тепло.
Вони організовують спільні заходи, майстер-класи, прогулянки та допомагають мешканцям підтримувати контакт із родиною.
Присутність волонтерів підвищує якість життя мешканців, зміцнює міжпоколіннєві зв’язки та розширює перелік активностей без великих витрат.
Місцеві ініціативи часто дають старшим людям відчуття потрібності та залученості.
Волонтерська робота може бути нерегулярною та залежати від особистої залученості.
Відсутність професійної підготовки обмежує коло діяльності (наприклад, волонтери не можуть виконувати медичні процедури).
Надмірна залежність від волонтерів може розмивати інституційну відповідальність за забезпечення стандартів догляду.
Найуспішніші моделі поєднують стабільне державне або приватне фінансування з активною участю волонтерів та неприбуткових організацій.
Держава забезпечує інфраструктуру та медичний персонал, а громада — соціальні програми та активності.
Інвестуйте у довгострокове фінансування місць догляду, підвищуйте стандарти навчання персоналу та підтримуйте програми активізації громади.
Заохочуйте співпрацю між будинками, НУО та приватним сектором для посилення системи.
Створюйте формальні програми для волонтерів із чіткими процедурами та навчанням, призначайте координаторів і розширюйте терапевтичні та соціальні активності відповідно до місцевих ресурсів.
Догляд за людьми похилого віку потребує як фінансових ресурсів, так і людського залучення.
Держава забезпечує структуру та стабільність, а волонтери приносять тепло, час та людяність.
Поєднання обох форм підтримки — фінансової та соціальної — дає найкращі результати для комфорту та якості життя мешканців будинків.
Відвідайте opk.care для практичної інформації для органів влади, будинків для людей похилого віку та волонтерів — дізнайтеся, як покращити співпрацю та підвищити якість життя старших людей у вашому регіоні.
16 Жовтня, 2025
